АЛЬТЕРНАТИВНА ЕНЕРГІЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ.

Значну частину собівартості сільськогосподарської продукції складають енергетичні витрати. Рахунки за оплату енергоносіїв зростають кожного року. І так є у всьому світі. Дешеві енергоносії канули в минуле. Особливо болюче це впливає на результати роботи невеликих господарств, на собівартість продукції та їх прибутки. Сукупність різних негативних чинників інколи приводить господарства до банкрутства. А суттєве зменшення витрат на енергоносії – мрія кожного фермера. Чи можливо це зробити? І як? Аналіз потенціалу альтернативної енергетики показує, що саме агрогосподарства мають найбільші можливості в виробництві альтернативної енергії. Нижче ви можете ознайомитись, як це можна зробити і як це роблять підприємливі господарники.

 

Біодизель.

 

18 вересня 2011 року в програмі Голосу Америки Вікно в Америку був показаний дуже цікавий і повчальний репортаж про виробництво біодизеля фермерами штату Вірджинія. Те, що фермери виробляють для своїх потреб біодизель з вирощених ними олійних культур, вже давно не є новиною. В штаті Вірджинія фермери пішли трохи іншим шляхом. Вони не виробляють біодизель з виробленої олії, а продають її місцевим ресторанам трохи дешевше, але з умовою, що пережарена олія буде їм повернута. А з пережареної олії вони виробляють біодизель. Все дуже просто, є постійний збут олії і постійно є відпрацьована олія для виробництва біодизеля.  А проблеми в американських фермерів ті ж, що і у наших фермерів: їм важко конкурувати з великими корпораціями. Тому, вони шукають шляхи зменшення витрат і знаходять їх. Ви можете подивитись цей репортаж, відкривши посилання:

 

Піонерами в справі виробництва дизельного біопалива стали австрійські фермери, котрі в 1987 році розпочали пілотний проект з виробництва біодизеля, створивши кооператив фермерів “SEEG MURECK ”. В 1989 році, кооператив виробив 500 000л біодизельного палива, а в 2005 році довів виробництво до 10 000 000л. Крім виробництва біодизеля, в 1998 році кооператив розпочав виробництво твердого біопалива, а в 2004 році – виробництво біогазу. Кооператив створили три фермери, через 15 років до нього вже входило понад 600 фермерів. В 2001 році “SEEG MURECK” з поміж 1230 конкурсантів з 75 країн став переможцем ЕНЕРЖІ ГЛОУБ ЕВАРД за досягнення в виробництві енергії з відновлювальних джерел. А все почалося з розмови за пивом трьох фермерів. Їх дуже турбували високі ціни на паливо для техніки. І вони вирішили цю проблему.

 

Чому українські фермери не виробляють біодизель? Відповідь проста: тому, що розрахунки показують, що на виручені кошти від продажу ріпаку по ринковій ціні, можна купити більше дизельного палива ніж виробити біодизеля. Все правильно, економічно не вигідно. Але це не завжди так, є винятки:

1. Досить часто, з різних причин(некондиційне насіння, мала кількість насіння, потрібні гроші на пальне) господарства продають ріпак або соняшник значно дешевше ринкової ціни. І тут треба ще раз порахувати, а чи не вигідніше зробити біодизель?

2. Відомо, що один гектар посівів ріпаку забезпечує біодизелем техніку для обробітку десяти гектарів угідь. Чи не вигідно фермеру, який має 50 га, додатково взяти в оренду 5га, засіяти їх ріпаком і забезпечити пальним обробіток 55 га?

 

Біопаливо з лузги насіння, стебел або соломи.

 

Виробництво гранул(брикетів) з лузги насіння, стебел або соломи дозволяє покрити всі витрати на посів, обробіток і збір цих культур. Ці розрахунки зробив фермер з Жовківського району Львівської області. Паливні гранули являються дуже калорійним паливом і користуються великим попитом в країнах Євросоюзу. Такі гранули можна використати для сушіння зерна в агрогосподарствах, а не використовувати для цього газ, електроенергію або рідке паливо. Інколи солому спалюють на полях, якщо попадуться – платять штрафи, інколи вона роками стоїть і гниє. Самий скромний підрахунок показує, що 1 тонна гранул дає як мінімум 300 гривень прибутку. Знаючи кількість наявної соломи, далі порахувати не важко.

На землях, не придатних для вирощування сільськогосподарських культур, в багатьох країнах вирощують енергетичну вербу. А з неї виробляють паливні брикети або гранули.

Ті господарники, які не відкладають на майбутнє виробництво альтернативних видів палива з відходів діяльності своїх господарств, суттєво знижують собівартість своєї продукції вже сьогодні. Згаданих американських фермерів не сильно турбує чи зростають ціни на дизельне паливо.

 

Біогаз.

 

В Країнах Євросоюзу для виробництва біогазу вирощують зелену масу, гною не вистачає. В Україні вже працює кілька великих біогазових комплексів та кілька десятків невеликих біогазових установок. Свою біогазову установку має  Іван Іванович Герхардт в м. Берегове. Майстерно збудована ним самим установка забезпечує біогазом теплицю, добривами сад і поле, а карпів у ставку поживними харчами. Таку установку під силу збудувати в будь якому господарстві. Іван Іванович не безпідставно сказав: Біогазова установка подвоює прибутки будь якої ферми! І це дійсно так є.

 

 

Тут ви можете прочитати перший великий біогазовий комплекс, який був збудований на Дніпропетровщині, в господарстві Агро – Овен.

 

А тут про біогаз в Китаї.

 

Кожного року агрогосподарства витрачають чималі кошти на мінеральні добрива, а можуть ці витрати звести до мінімуму, збудувавши власну БГУ.  На сторінці БІОГАЗ детально описано який економічний ефект дає біогазова установка і як таку установку зробити власними силами.

 

Енергія сонця і вітру.

 

Використання енергії сонця і вітру для нагрівання води, обігріву приміщень та виробництва електроенергії також зменшить витрати і покращить умови праці в господарствах.

Кілька років тому в одній з телепередач розповідали про невелику тваринницьку ферму в Польщі. І запам’яталось наступне: ферма була обладнана водонагрівачем, а це заохочується урядом - ферма має дотації. Проте мабуть і без дотацій продуктивність ферми буде вища, якщо приміщення чисті і є тепла вода. Для нагрівання води можна використовувати енергію вітру, а в літній період ще й енергію сонця.

 

Деревний (генераторний) газ.

 

В роки другої світової війни, через великий дефіцит нафти, величезна кількість автомобілів і сільськогосподарських машин працювала на дровах. Двигуни були ті ж самі, але додатково встановлювались газогенератори, які працювали на дровах і постачали двигуни деревним(генераторним) газом. З часом газогенератори перестали використовувати на автомобілях, але принцип газифікації і сьогодні широко поширений в котлах опалення, які помилково інколи називають піролізні котли. Газогенератори можна використовувати не тільки для спалювання відходів деревини чи торфу, а й лузги насіння, стебел або соломи. А деревний газ можна подавати в сушильні установки, водяні котли або виробляти електроенергію.

 

Хтось може сказати, що все це дуже дорого коштує. Так, це дорого, але багато чого можна зробити простіше і набагато дешевше. А інвестиції в відновлювальну енергетику повертаються не тільки в прямому грошовому вимірі, а й у збереженні довкілля і в нашому здоров’ї. Виробництво альтернативної енергії не тільки зменшує витрати господарства, а й надає можливості для розширення його діяльності:

- будівництво теплиць (як у Івана Івановича Герхардта);

- сушіння зерна;

- переробка продукції.